Магазин товаров для хобби и рукоделия Хоббивсем

Магазин товаров для хобби и рукоделия Хоббивсем

Каталог

Вход






Забыли пароль?
Забыли логин?
Еще нет учетной записи? Регистрация

ВКонтакте


Корзина

VirtueMart
Ваша корзина пуста.

Етно фестиваль "Країна Мрій".
Говорилка

Спочатку трішки сухих фактів: етно фестиваль започатковано Олегом Скрипкою, проводиться починаючи з 2004 року щорічно влітку. Цього року 9 етно фестиваль проводився 22 та 23 червня.



Пан Скрипка


Нууу, що загалом можна сказати, мабуть так як і звичайні продукти загального вжитку так і "Країна мрій" пройшли свої епати творення, видозмінення та комерціоналізації. Спочатку все було файно, організація, реклама, запрошення цікавих майстрів, народних умільців чиї роботи дійсно вражали високим пілотажем, масові проведення майстер класів. Люди прив’язалися до цього фестивалю, він став на скільки рідним теплим та незамінним, що навіть коли зробили платним вхід, люди ішли. Що до вартості входу на територію «Країни мрій», то цього року вона сягала 80 грн за 2 дні на 1 дорослу людину. Погодьтеся, для пересічного громадянина, навіть дуже люблячого українську культуру це не дитячі гроші. При чому, в оголошеннях організатори обіцяють, що якщо квиток придбати завчасно, а не в день фестивалю, він буде коштувати не 40 грн на день, а 30грн. не знаю як в цьому році, а от в минулому я пройшла 3 каси в яких було зазначено офіційний продаж квитків, в жодній їх НЕ БУЛО і як стверджували продавці, їх і не завозили. Підхід до літературної сцени безкоштовний, в цьому році там виступали не тільки письменники, а і Антон Мухарський з своїм гуртом, це маленький бонус для тих хто не може дозволити собі квитка.

Від відвідувачів потихеньку переходимо до майстрів, тут спостерігається аналогічна картина. В минулому році ми заплативши стандартну суму могли зайняти скільки завгодно місця, в цьому ж 1метр коштував 200 грн. На цьому експерименти над майстрами не припиняються! Чи то  зекономили на організаторах чи то дали змогу проявити себе зеленій молоді, мені не відомо, та те що тут були прогалини в розмір озонової діри то теж факт. Не дотелефонувавших жодному з адміністраторів які займались роботою з майстрами (вказані були лише їх моб. номери, ні поштової скриньки ні будь яких інших координатів не було), я написала листа загальному адміністратору, на що він красномовно відповів « Вам перезвонят» . Цього «Вам перезвонят» я ще чекала тиждень, ніхто не зателефонував.  Добре що сусіди з минулорічного фестивалю повідомили що дійсно таки, ці телефони закріплені за адміністраторами і що потрібно продовжувати спроби. Пройшло півтори неділі перш ніж підняли слухавку! Дівочий голос у слухавці запевнив що перетелефонує за тиждень до фестивалю і повідомить коли запускатимуть на територію Співочого Поля для того щоб зайняти собі місце. Ніякого поняття про черги чи заздалегідній розподіл місць не йшлося. І що ви собі думаєте, мені ніхто не зателефонував ні за тиждень і ні за день. До пагорбів на схилах Дніпра ми дісталися рано вранці, як виявилося, всі місця вже були зайняті! Ким за день , а ким і за два дні. Понад доріжкою були поставлені палатки, а там де не було палаток були написи на асфальті, паперові листочки і навіть позначення викладені камінчиками. Звісно ж ми стояли в самому кінці алеї майстрів. Що вражає, що і в минулому році і в цьому, було багато палаток на перших позиціях товарів «Маде ін Шіна». Ще один мінус організаторам, з ранку в перший же ш день була свідком лайки гурту «таРута» і одного з організаторів, соліст намагався довести що вони вийшли за розкладом, «охоронець» же порядку намагався зігнати гурт. От вам і халепа. Ну і самий великий жирний мінус за те що перший день фестивалю поставили на п’ятницю!!! Мабуть розраховували що буде більше не наших а іноземців, чи там що… але перший день був практично мертвим. Підлило масла у вогонь і те, що о 10 годині в перший день фестивалю, почали косити деякі з газонів які були в пару метрах від нас. Спека, сонце і пил від бензинової косарки, на додачу приїхала машина з цистерною полити той мертвий вазончик.

Від сумного до позитивного. Всі негативні аспекти перекриваються теплою атмосферою яку створюють учасники фестивалю. Молодцями були всі! Співаки які викладались навіть коли біля сцени було 10 чоловік. Майстри які не похнюплювали носів навіть не маючи продажів у перший день і  відвідувачі, які не дивлячи на дороговизну квитків і не налагоджену  організацію, ходити з посмішками, танцювали і підходили навіть просто поговорити. Атмосфера була наскільки привітною, що  я не бачила жодного плачучого малюка серед тієї юрби дітлахів які маячили серед натовпу, а дітлахів, повірте мені, було багацько!

Цікава малеча

Малеча залюбки ішла на контак, порпалась в товарі та проявляла неабиякий інтерес до творчості!

Малючак

Деякі, навіть проводили "Тест-драв" виробів.

Нашестя малюків

На другий день народ підтянувся і стало веселіше. Але все одно віддавали перевагу дешевому товару заводсього виробницва, а не ручній роботі яка по ціні трішки вища за штамповку.

Приміряшки


На другий день, перед закінченням фестивалю під час своєї ходи серед майстрів, до нас навіть підійшов Олег Скрипка. Удостоїв не лише похвалою майстерності, а і придбав одну з наших табуреточок розписану народними мотивима. Олег, якщо Ви взяли візитку не дарма і зараз блукаєте по сайту читаю чи цю статтю, прошу не ображатися, а прийняти до уваги мої і вищесказані слова і цей вислів: люблю Країну мрій, бо практично з неї почалося моє знайомство з Києвом, люблю Країну мрій за її атмосферу, драйв, за смачний трав'яний чай, за посмішки, відкрите спілкування, розмаїття вишиванок, дзвінкі голоси артистів, за цимбали, дримби.. не хочу щоб її чари з роками розсіювались, не хочу щоб вона "виродилась" та втратила свій заряд!!!!

буду вдячна за Ваші думки з цього приводу. А у мене на цьому все.

 
 
Joomla 1.5 Templates by Joomlashack